Как написать бакалаврскую, дипломную и магистерскую работу?
Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні знання та уміння інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства. Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійну програму, яка орієнтована на підготовку фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності, для роботи в державних адміністративних установах, в державних та недержавних в закладах, що здійснюють управління в соціальній сфері та інших сферах.
Впродовж навчання на V та VI курсах студенти готують дипломну роботу на здобуття кваліфікаційного рівня - магістр.
Підготовка і захист дипломної роботи є завершальним етапом навчального процесу і виконується кожним студентом самостійно. В роботі на основі проведених досліджень формулюються та обґрунтовуються наукові положення, сутність яких можна було б кваліфікувати як нову ідею або теоретичне обґрунтування проблеми. Підготовка магістерської роботи повинна визначити вміння студента: аналізувати і правильно оцінювати процеси; використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання та практичні навички для вирішення конкретних проблем; критично аналізувати літературні та наукові джерела; застосовувати сучасні методики наукових досліджень; узагальнювати статистичні та інші фактичні матеріали; пропонувати оптимальні рішення в конкретних ситуаціях; робити висновки, що мають теоретичне і практичне значення; вносити пропозиції та розробляти практичні рекомендації.
Таким чином, написання магістерської роботи є своєрідним підсумком, творчим звітом студента про теоретичні та практичні знання, вміння і навики, які він отримує за період навчання.
Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього рівня бакалавра виконується студентом самостійно під керівництвом викладача і має на меті показати вміння студента організувати і планувати достатній рівень оволодіння основами теоретичних знань і методами експериментального чи емпіричного дослідження, робити аналіз та узагальнення, обробку отриманих результатів, робити особисті висновки щодо результатів робот та її теоретичного і практичного значення.
Вступ - в ньому подається загальна характеристика проблеми, її місце серед найважливіших питань дисципліни, актуальності теми і об’єкта досліджень, мети роботи, її новизни.
Теоретична частина містить огляд сучасного стану і практичної реалізації проблем, які є предметом дослідження. Її розробляють на підставі вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої бази, фінансово-статистичної інформації, досвіду розвинених макро- і мікроекономічних вітчизняних і закордонних об’єктів.
У теоретичній частині як правило розглядають такі аспекти проблеми: категорії, законодавчі акти, характеристики, процеси, які відображають тему; ступінь дослідження проблеми тощо.
Теоретична модель пошуку шляхів розв’язання проблеми, поставленої в дипломній або магістерській роботі використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, пошуку в дослідницькій та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків – у проектній частині.
Виконання дипломної роботи с заключним етапом магістерської підготовки і має метою: систематизацію, закріплення і поглиблення теоретичних та практичних знань за відповідними напрямками вищої освіти і формування навичок застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових задач; систематизація, закріплення, розширення та поглиблення теоретичних і практичних знань з фундаментальних і спеціальних економічних, управлінських, загально технічних, гуманітарних, природничих та інших дисциплін; розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи і оволодіння методикою теоретичних, експериментальних та науково-практичних досліджень, використаних під час виконання атестаційної роботи; розвиток навиків самостійної роботи та оволодіння методикою досліджень і експериментів, пов'язаних з метою роботи, в якій розглядаються конкретні проблеми; набуття досвіду з аналізу отриманих результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень, набуття досвіду з їх прилюдного захисту.
Магістерські роботи виконують на завершальному етапі підготовки фахівців і магістрів. У зв’язку з тим завданням магістерської роботи є застосування отриманих знань для розв'язання певних завдань в конкретних соціально економічних, наукових, технічних та інших умовах з урахуванням специфіки діяльності.
Дипломна або магістерська робота повинна мати практичне значення для соціальних систем або організацій, за даними яких вона виконується. У роботах науково-дослідницького чи методологічного спрямування повинні знайти відображення науково обґрунтовані рекомендації щодо їх прикладного використання.
Магістерська робота має враховувати сучасні тенденції розвитку соціальної структури, науки та техніки, форм господарювання, ринкової інфраструктури тощо стосовно конкретних умов, для яких вона виконується.
Розробка заходів і рекомендацій має здійснюватись на підставі вивчення сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури, досвіду організацій усіх форм власності, законодавчих актів України тощо.
У процесі виконання дипломної або магістерської роботи необхідно використовувати сучасний математичний апарат. Окремі завдання доцільно виконувати за допомогою комп'ютерної техніки.
Робота повинна мати комплексний характер і бути логічно завершеною працею.
Дипломна робота є важливим підсумком магістерської підготовки, у зв'язку з чим зміст роботи та рівень її захисту ураховуються як один з основних критеріїв для оцінки якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми.
За всі відомості, викладені в дипломній роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її написання, обґрунтованість і достовірність висновків та положень, що в ній захищаються, несе відповідальність безпосередньо магістрант - автор дипломної роботи.
Оформлення магістерської дипломної роботи повинно відповідати вимогам до звітів про НДР (ДСТУ 3008 – 95 Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення).
Ілюстративний матеріал для захисту атестаційної роботи може бути виконаний у вигляді плакатів, креслень, подаватися за допомогою світло-проекційних та комп'ютерних засобів. Зміст ілюстративного матеріалу повинен з достатньою повнотою відображати основні положення, які виносяться на захист.
Зміст, обсяг та структура магістерського диплому
Змістом атестаційної роботи є розкриття сутності певної проблеми на основі ґрунтовного вивчення теоретичних джерел, їх аналізу, проведення необхідних досліджень їх систематизації і аналізу отриманих даних, обґрунтування власних висновків.
Структурно атестаційна робота складається зі вступу, основної частини, висновків та рекомендацій, списку літератури та додатків.
Зміст має включати: вступ, найменування всіх розділів, підрозділів, пунктів (підпунктів, якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації; перелік посилань; найменування додатків із зазначенням сторінок цих матеріалів.
У вступі, який розміщується з нової сторінки, викладається: актуальність теми; оцінка сучасного стану проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням практично вирішених задач, існуючих проблем, провідних фірм, вчених і спеціалістів у даній предметній галузі; основна мета і задачі роботи; досліджувані проблеми, які виносяться на захист; практичне значення роботи; апробація.
Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності свого дослідження.
Мета і завдання дослідження. Мету дослідження формулюють одним реченням. Щоб досягти поставленої мети, треба розв’язати кілька (як правило, 3–5) завдань. Мета і завдання мають бути взаємопов’язані і розкривати тему, заявлену в назві роботи.
Не можна формулювати мету так: "Дослідити (вивчити, проаналізувати) певний процес (об’єкт, явище)", оскільки дослідження й аналіз – це не мета, а засоби її досягнення. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме ви хочете установити, визначити, виявити, з’ясувати в своїй роботі. Формулюючи завдання, вкажіть, що конкретно ви передбачаєте зробити: проаналізувати, визначити особливості, систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід, виокремити, дослідити й описати, розглянути, з’ясувати, простежити, показати, класифікувати, експериментально перевірити й обґрунтувати, визначити тенденції, окреслити шляхи підвищення ефективності, розробити рекомендації тощо.
Об’єкт дослідження. Одне речення із зазначенням процесу, явища тощо, обраного для дослідження.
Предмет дослідження. Дещо звужуючий об’єкт, саме те, що досліджується (наприклад: методи та особливості управлінської діяльності).
Методи дослідження. Перелік методів, якими досягатиметься розв’язання кожного конкретного завдання дослідження.
Джерела дослідження. Навести перелік назв досліджуваних газет, теле- радіопрограм, інтернет-ресурсів, архівних матеріалів, список друкованих праць того автора, чия творчість досліджується, і тому подібне.
Тут подається не перелік наукових праць, які автор аналізуватиме у своїй роботі, а зазначається коло тих джерел, які автор досліджуватиме і звідки братиме фактичний матеріал.
Наукова новизна одержаних результатів. Стислий перелік нових наукових результатів, одержаних автором у межах магістерської роботи.
Практичне значення одержаних результатів. Рекомендація щодо можливого використання результатів магістерської.
Апробація результатів магістерської. Зазначити назви і дати проведення конференцій, семінарів тощо, де оприлюднювалися результати роботи.
Публікації. Кількість власних публікацій (або рукописів) за темою магістерської.
В основній частині роботи необхідно викласти відомості про предмет дослідження, які необхідні та достатні для об’єкта вирішення поставлених задач даної роботи. При цьому увага акцентується на новизні роботи.
Основна частина, як правило, містить: обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач; розробку методик досліджень; формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.
Перший розділ (25–30 с.) структурно складається з 3–4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретико-методологічних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному плані (статистичне обґрунтування), правові норми, що регулюють діяльність організації та стосуються обраної теми дослідження.
Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого з них для обраного напряму дослідження з урахуванням «управлінської складової».
У другому розділі (30–35 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації та середовища її функціонування.
У цьому розділі можна виділити 3–4 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження.
Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації за останні 3 роки та аналіз причин, що їх викликали. Обов’язковою складовою аналітичного розділу є дослідження системи управління.
Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержане із звітності організації, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.
Розділ завершується оцінкою одержаних результатів щодо виявлення проблем, які досліджуються в дипломній роботі.
Третій розділ (20–25 с.) має містити обґрунтовані пропозиції, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі. Структурно вміщує 3–4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі ДРМ. Слід чітко обґрунтувати альтернативні варіанти вирішення проблем, визначених у другому розділі. Особливу увагу необхідно звернути на управлінські аспекти реалізації запропонованих заходів та ризиків, що їх супроводжують.
Розрахункова частина розділу має містити обчислення показників економічної ефективності пропозицій, обрахування ступеню їх чутливості стосовно змін основних параметрів зовнішнього середовища та вплив запропонованих заходів на результати діяльності корпорації (АТ). За результати розрахунків та зроблені на їх основі висновки відповідальність несе студент – автор магістерської дипломної роботи.
Однією з ознак високої якості магістерської дипломної роботи є застосування економіко-математичних методів, моделей та програмних засобів і обчислювальної техніки для аналізу та обґрунтування запропонованих заходів, проведення досліджень та розробка методик, якщо робота з інших дисциплін.
Висновки та рекомендації розміщують на окремому аркуші. У висновках дається оцінка отриманих результатів і пропозиції щодо галузей їх використання. Текст висновків та рекомендацій можна розділити на підпункти.
Висновки є завершальною частиною дипломної роботи. Вона містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети та завдань дослідження. Обсяг висновків – 3–5 с.
Бібліографічний апарат в магістерській роботі - ключ до використаних автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення магістранта з наявною літературою з досліджуваної проблеми. Бібліографічний апарат магістерської роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних літературних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів.
Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список — одна із суттєвих частин магістерської роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела треба розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Літературні джерела іноземною мовою подаються наприкінці списку, після них називають Інтернет джерела (якщо є)
Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила".
Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках, після списку використаних джерел, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен із додатків починають з нової сторінки, їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г', Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 — другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) — перша формула додатка А.
Хотите получить качественный диплом, оформленный по всем требованиям? Тогда просто сделайте заказ у нас на сайте!
Если Вы студент старших курсов, специалист или преподаватель, то для Вас у нас всегда найдется вакансия. Нам всегда требуются авторы студенческих работ.
У нас действуют партнерские программы, которые позволят Вам зарабатывать на заказах, привлекая клиентов. С каждого
привлеченного Вами клиента (друга, знакомого, Вашего студента, если Вы преподаватель) Вы будете получать от 5 до 30% от стоимости
заказа.
Если Вы владеете сервисом активной рекламы, сайтом или блогом – приглашаем Вас стать нашим информационным партнером!
